2 лютого 2021 року учнівський, педагогічний колективи Носачівської ЗОШ I-III ступенів, працівники сільської ради, СБК та бібліотеки відзначили знаменну дату – 77 річницю з Дня визволення села Носачів від нацистських загарбників.

Напередодні річниці учні ознайомились із подвигом односельців у роки війни, переглянувши матеріали краєзнавчої експозиції «Друга Світова війна» у шкільному музеї.

На мітингу біля Братської могили учні школи висвітлили перебіг подій визволення села Носачів. Було згадано, що з 21 липня 1941 року по 31 січня 1944 року село Носачів було окуповане німецькими загарбниками. Наш край звільняла безпосередньо 373 стрілецька дивізія. Сформована на Уралі восени 1941 року, вона розпочала бойові дії в грудні того ж року на Калінінському фронті. 18 вересня 1943 року дивізія проявила себе під час визволення Миргорода. Їй було присвоєно почесне звання Миргородської.

31 січня 1944 року частина 373 дивізії підійшла до села Носачів. Найбільший опір німці чинили в боях перед селом і за селом Носачів. Нацисти були на Давидівці, Надеждівці та інших вигідних висотах. Цілий день вони переходили в контрнаступ. Але наші кулеметники відтіснили їх на Давидівку. Ця битва тривала до самого вечора. Коли наші війська вийшли на Куцівку і почали обходити село збоку, німці відкрили сильний артилерійський вогонь, піхотні частини німців залягли в канаві, яка розмежовує поля Куцівки і Носачева, їхня артилерія стояла в урочищі «Сад», а польова батарея - на могилі, що біля ротмістрівської дороги. З району Надеждівки наші частини почали артилерійський обстріл і прямим попаданням знищили нацистську гармату на Давидівці. Під вечір німці запалили на Давидівці хату і почали відступати через село. Майже в цей час у село зайшло 6 розвідників, які дізнались, що нацисти відступають. Через деякий час на хуторі почалась перестрілка з ворогом, який ще не повністю залишив село.

Вранці наші частини почали входиди в село, а розвідник вів «язика». Німці окопалися за колгоспним садом, за полянською дорогою, частина з них перебувала в крайніх хатах села на Киселиці. Цілий день ішов бій. Наші батареї стояли на хуторі і в посадці біля школи. На хуторі у вітряку знайшли німця-корегувальника і знешкодили його. Також знешкодили ще двох німців біля сільради, які керували по рації вогнем своїх батарей. Бої ще тривали за селом і в районі Ленінського хутора. Жителі села, Осаула Онисько та Бондаренко Кирило повели розвідку в район залізниці у напрямку Шполи. В бою Осаула загинув, а Бондаренка було тяжко поранено. Так завершилось звільнення нашого села від нацистських загарбників. За мужність і відвагу, проявлені в роки Другої Світової війни, уряд нагородив 340 носачівців.

Пам’ять про подвиг героїв-визволителів символізували квіти, покладені до підніжжя Братської могили. І ця пам’ять буде вічно жива.