Л.В.Каптенко, педагог-організатор,

вчитель математики, економіки та інформатики

Носачівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Смілянської районної ради Черкаської області

ВИХОВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УРОКУ ТА ШЛЯХИ ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЇ

В даній статті розглянуто, яку роль відіграє урок у вихованні підростаючого покоління. Зокрема, вказано на основні методи та прийоми, що допомагають в реалізації виховного потенціалу уроку (гра, похвала, практична робота дослідницького характеру, самоосвіта учнів).

Сучасний загальноосвітній навчальний заклад покликаний навчати та виховувати таку молодь, яка була б спроможна активно включитись у всі сфери суспільного життя країни, забезпечити процес її становлення та розвитку, оволодіти позитивним досвідом старших поколінь і збагачувати його власними надбаннями.

Постановка та реалізація виховних цілей уроку повинні здійснюватися в єдності з освітніми цілями. Ця концепція простежується у працях багатьох вітчизняних і зарубіжних учених. Наприклад, відомий польський дидакт Ч. Купісевич запропонував блочну систему навчання, яка реалізується через змістові блоки виховних та освітніх цілей у вигляді взаємопов'язаного комплексу завдань.

Блочна система навчання й виховання Ч. Купісевича є позитивним прикладом інтеграції виховних та освітніх цілей і свідчить про єдність цих процесів, підтверджує реальність та об'єктивність виховуючого навчання.

Системний підхід, як методологічна основа організації виховання учнів на уроці, передбачає:

  • постановку виховних цілей і завдань на уроці;
  • виявлення та раціональну реалізацію виховного потенціалу навчального матеріалу;
  • визначення комплексу домінуючих компонентів виховної системи та зосередження переважної уваги на ньому у процесі навчання;
  • визначення та використання педагогічно доцільного комплексу принципів виховання, оптимальних шляхів їх реалізації;
  • вибір і використання ефективних методів впливу на особистість учня у процесі навчання;
  • забезпечення взаємодії внутрішніх і зовнішніх факторів виховного впливу на учнів;
  • раціональність управління виховним процесом на уроці;
  • оцінку ефективності виховання учнів на уроці, концепції змісту, форм і методів виховання учнів у процесі навчання. [http://osvita.ua/school/method/upbring/742/ ]

Ні для кого не секрет, що для вчителя на уроці домінантним є навчальний компонент і часто на виховний аспект уроку звертається менше уваги, хоча це є докорінно неправильно, оскільки величезну роль відіграє виховний аспект уроку.

Основний вид діяльності вихованця у школі – урочний. Яким повинен бути сучасний урок, сучасний учитель – сценарист, режисер, постановник і виконавець головної ролі у написаному ним творі? Чому стоїть питання щодо особистісної готовності педагога до професійної діяльності? Коли на уроці виникає питання про поєднання особистісного та професійного виховання? Хто на уроці важливіший? Первинна функція уроку. Виховання на уроці – міф чи реальність? Як діагностувати ефективність виховання на уроці?

Виховна система Носачівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів «Формування особистості учня – свідомого громадянина - патріота» спрямована на створення належних умов для самореалізації дитини та розвиток її життєвих навичок і ціннісних орієнтацій.

Виховний процес вимагає, щоб особистістю став, перш за все, сам педагог. Учитель не тільки дає знання зі свого предмета, він не просто вчитель-предметник, а вчитель-вихователь, який готує до випуску зі школи громадянина. Дитина не народжується особистістю, а стає нею. І велика роль у цьому становленні відводиться нам - вчителям. Один древній філософ якось сказав: «Мене мій вчитель так довго і багато хвалив, що я в кінці кінців став хорошим». Похвала - кращий спосіб закріпити позитивні вчинки. І вміння хвалити - свого роду талант. Те, як дитина сприймає себе, залежить від того, яку оцінку ми йому даємо. Починаючи вже з першого класу, в дітях закладаються основи патріотизму, моральності і доброти. Кожен вчитель на своїх уроках і класних годинах, повинен розвинути вже наявний у нього життєвий досвід, уявляючи, використовуючи доступний матеріал, постійно ознайомлювати з народними традиціями, звичаями, святами, прилучати до народних цінностей.[prybuzhia-school.edukit.mk.ua]

Виховна мета при навчанні математиці - виховання цінностей особистого відношення до досліджуваних знань і витяг учнями моральних цінностей з їх змісту. Мета орієнтує на те, що проявляє і затребує суб'єктні основи особистості - свідомість, сенс, цінності, переживання, особистісний досвід і т.д. Тому виховання в процесі навчання розглядається як навчання принципам життя. Виховання в процесі навчання розглядається як спільна діяльність вчителя і учня, спрямована на розвиток здібностей надавати і породжувати сенс знань. Завдяки такій переорієнтації розуміння виховання з'являється можливість звертатися до того в особистості учня, що представляє для нього найбільшу цінність. При реалізації виховної функції при вивченні математики перше, з чим доводиться зіштовхнутися вчителю - це висунення виховних завдань до уроку.

По-перше,урок математики можна розпочати з практичної роботи дослідницького характеру. Зокрема, при вивченні теми «Сума кутів трикутника» на початку уроку роздаємо кожному вирізані з паперу трикутники різного виду і запропонуємо за допомогою транспортира виміряти всі кути трикутника і знайти їх суму. Обговорюючи результати практичної роботи, учні роблять висновок, що сума у ​​всіх вийшла приблизно однакова - з'являється гіпотеза, яку потрібно довести. Проведення такої роботи дозволяє виховувати критичне мислення, працьовитість, акуратність, дозволяє створити ситуацію успіху, викликає інтерес, створює мотиви до вивчення теми. По-друге, можна почати урок «розкручуванням формулювання теми». На дошці записується тема уроку і учням пропонується вдумливо вчитатися і висловити свої міркування. Обговорення будується за принципом діалогу учень-учитель, учень-учень.

В результаті вирішується відразу кілька педагогічних завдань:

1. Учні самі висувають завдання уроку, що дозволяє виховувати творче мислення, сміливість своїх суджень, культуру мовлення.

2. Перед учнями виникає проблема, яку їм доведеться вирішувати на уроці, що дозволяє виховувати критичне мислення, відповідальність, вольові якості.

3. Учні самостійно позначають коло питань, які вимагають актуалізації. На цьому етапі відбувається розумове виховання, виховання упевненості в своїх силах.

4. Ці кілька хвилин міркувань вголос, мотивують діяльність учнів на уроці і створюють робочий настрій, тим самим розвивається мотиваційна сфера, учні активно включаються в обговорення, вони не бояться висловлювати свої думки вголос. Оскільки при «розкручуванні» формулювання теми на поверхню виходять найчастіше поняття, з якими вони вже зустрічалися, то активну участь беруть в обговоренні як «сильні» і «середні» учні, так і «слабкі». Такий прийом дозволяє створити ситуацію успіху на уроці, реалізує етичне виховання.

Таким чином стає зрозумілим, що виховання на уроці це зовсім не міф, а реальність, якого цілком можна досягти на уроці через вище названі методи та прийоми. Ефективність виховання на уроці залежить від зовнішніх умов - педагогічної майстерності вчителя, раціональної побудови навчальної програми, підручників, навчальних посібників, методів навчання, оснащеності технічними засобами навчання, тому спрогнозувати її на 100 відсотків не можливо.

Буває, що на уроці багато що відбувається інакше, ніж припускав вчитель. Як би не був досвідчений і підготовлений вчитель, він ніколи не зможе передбачити все, що відбудеться на уроці, але він може і повинен швидко і точно орієнтуватися у виникаючих ситуаціях, перебудовуватися відповідно до обстановки, не втрачаючи при цьому психологічної мети уроку та логічного зв'язку його структурних компонентів. Тільки чітка психологічна цілеспрямованість і абсолютно вільне володіння матеріалом допоможуть вчителю зберегти своє гарне робоче самопочуття, залишитися вірним своєму стилю, не втратити самого себе і добитися здійснення задуманого. [prybuzhia-school.edukit.mk.ua]

На сучасному етапі навчання школа повинна не лише формувати в учнів певний набір знань. Необхідно будити і постійно підтримувати прагнення їх до самоосвіти, реалізації творчих здібностей.

З кожним роком навчати та виховувати дітей стає все складніше. Змен­шується вплив батьків. Звідусюди на дітей спрямовано потік інформа­ції, на жаль, не завжди позитивної. Все більше ми говоримо про вплив «вуличного середовища». У таких умовах школі відводиться особлива роль.

Досвід показує, що успіх вчительського колективу в організації виховання значною мірою визнача­ються чіткістю роботи самих учителів, єдністю вимог школи і бать­ків, роз'ясненням способів і прийомів виконання домашніх завдань, систематичною перевіркою виконаних робіт, заохоченням самостій­ності у виконанні завдань, засудженням недоброзичливості, неправ­дивості, ледарства та ін. Вдоско­налення, підвищення ефективності вихов­ної роботи з учнями передбачає тісну єдність всіх сторін виховного процесу.

Якщо брати інформатику, то сьогодні крім функціональної письменності сучасна освіта покликана забезпечити і соціальну адаптацію учнів, сприяти їх суспільному і громадянському самовизначенню. Тому разом з формуванням інформаційної культури учнів в процесі навчання сьогодні усе більш актуальна активізація виховної діяльності в процесі навчання інформатиці. Застосування гри на уроках інформатики в школі є одним із найефективніших підходів навчання, тому що ігрові підході полегшують засвоєння досить складної інформації для дитини, активізують її уважність, а також крім того навчаються «вмінню навчатися» самостійно.

Гра стає сьогодні школою соціальних відносин для кожної дитини. Під час гри дитина ознайомлюється з великим діапазоном людських почуттів й взаємостосунків, вчиться розрізняти добро і зло. Завдяки грі у дитини формується здатність виявляти свої особливості, визначати, як вони сприймаються іншими, й з’являється потреба будувати свою поведінку з урахуванням можливої реакції інших.

У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються, до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні.

Коли вчитель використовує на уроці елементи гри, то в класі створюється доброзичлива обстановка, бадьорий настрій, бажання вчитися. Плануючи урок, учитель має уважати на всіх учнів, добирати ігри, які були б цікаві й зрозумілі.

А. С. Макаренко писав: “Гра має важливе значення в житті дитини… Якою буде дитина в грі, такою вона буде і в праці, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається перш за все в грі…” Отже, гра, її організація – ключ в організації виховання.

Гра – одна з найважливіших сфер у життєдіяльності дитини, разом з працею, навчанням, мистецтвом, спортом вона забезпечує необхідні емоційні умови для всебічного, гармонійного розвитку особистості. Для педагога вона стає інструментом виховання, що дає змогу повністю враховувати вікові особливості дітей і підлітків, розвивати ініціативу, створювати атмосферу розкутості, самостійності, творчості та умови для саморозвитку.

Саме в іграх розпочинається невимушене спілкування дитини з колективом класу, взаєморозуміння між учителем і учнем. У процесі гри в дітей виробляється звичка зосереджуватися, працювати вдумливо, самостійно, розвивається увага, пам’ять, жадоба до знань. Задовольняючи свою природну невсипущу потреба в діяльності, в процесі гри дитина «добудовує» в уяві все, що недоступне їй в навколишній дійсності, у захопленні не помічає, що вчиться – пізнає нове, запам’ятовує, орієнтується в різних ситуаціях, поглиблює раніше набутий досвід, порівнює запас уявлень, понять, розвиває фантазію.

Гра стимулює краще запам'ятовування і розуміння матеріалу, що вивчається, а також гра сприяє підвищенню мотивації і дозволяє навчати комплексно використовувати органи чуття при сприйнятті інформації, а також самостійно і неодноразово відтворювати її в нових ситуаціях.[ http://www.bestreferat.ru/referat-115223.html]

Всі знають: виховання і навчання - невід’ємні одне від одного. Але то велике щастя для вчителя – спостерігати та впевнюватись, що учні піднімаються на вищий щабель свого розвитку, самовдосконалюються. І на очах вчителя проходить становлення особистості, готової вже завтра взяти на себе відповідальність за своє майбуття, добробут та безпеку родини, України. Відстояти свої права у цьому складному світі, обрати професію та опанувати її .

Тому слід шукати раціональні методи, проявляти винахідливість, експерементувати і результати роботи не примусять себе чекати, а в цьому сила та натхнення у праці кожного вчителя. [klasnaocinka.com.ua]

Список використаних джерел:

1. http://osvita.ua/school/method/upbring/742

2. prybuzhia-school.edukit.mk.ua

3. prybuzhia-school.edukit.mk.ua

  1. http://www.bestreferat.ru/referat-115223.html
  2. klasnaocinka.com.ua
Кiлькiсть переглядiв: 4372

Коментарi